- дзюркотіти
- —————————————————————————————дзюркоті́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дзюркотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дзюркотіння — я, с. Дія за знач. дзюркотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
дзюркотіти — див. дзюркотати … Український тлумачний словник
дзюркотати — о/че і дзюркоті/ти, ти/ть, недок. Підсил. до дзюрчати … Український тлумачний словник
жебоніти — ню/, ни/ш, недок., розм. 1) Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. || Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. 2) перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.) … Український тлумачний словник
подзюркотати — о/че і подзюркоті/ти, тя/ть, док. Дзюркотати, дзюркотіти якийсь час … Український тлумачний словник
чуркотіти — оти/ть, недок., діал. Дзюркотіти … Український тлумачний словник
чуркотіти — дієслово недоконаного виду дзюркотіти діал … Орфографічний словник української мови